Будівлі музею
Особняк Ханенків
Історія ханенківського особняка сягає початку 1880-х, коли цукрозаводчик Никола Терещенко, батько Варвари Ханенко, придбав велику земельну ділянку з домом на новій київській вулиці – Олексіївській. Упродовж 1882-1888 років на вільній частині ділянки було зведено ще один дім – двоповерховий з чолового фасаду, триповерховий з двору. Архітектором проекту був, найбільш ймовірно, Роберт-Фрідріх Мельцер (1860–1943). 1888 року Никола Терещенко передав новозбудований дім та частину земельної ділянки у власність своїй старшій доньці Варварі. 1891 року Ханенки добудували ліве крило дому (проект О.Кривошеєва). Упродовж 1889 та 1890-х років вони займалися облаштуванням внутрішніх приміщень. Призначений для презентації художньої колекції, дім був задуманий своєрідний «театр історії мистецтва».
Історія ханенківського особняка сягає початку 1880-х, коли цукрозаводчик Никола Терещенко, батько Варвари Ханенко, придбав велику земельну ділянку з домом на новій київській вулиці – Олексіївській. Упродовж 1882-1888 років на вільній частині ділянки було зведено ще один дім – двоповерховий з чолового фасаду, триповерховий з двору. Архітектором проекту був, найбільш ймовірно, Роберт-Фрідріх Мельцер (1860–1943). 1888 року Нікола Терещенко передав новозбудований дім та частину земельної ділянки у власність своїй старшій доньці Варварі. 1891 року Ханенки добудували ліве крило дому (проект О.Кривошеєва). Упродовж 1889 та 1890-х років вони займалися облаштуванням внутрішніх приміщень. Призначений для презентації художньої колекції, дім був задуманий своєрідний «театр історії мистецтва».
Музейний дворик
Садиба Ханенків складась з особняка та надвірних будівель, зокрема двоповерхового флігеля та одноповерхових стайні,автопортрет, каретного сарая та льодника, останні не збереглися. Центром садиби був невеличкий, але затишний дворик. У 1960-х роках директор музею художник-монументаліст Василь Овчинінков виконав на стінах заднього фасаду особняка Ханенків та площинах стін флігеля садиби мозаїки та фрески, зокрема «Київська мадонна», «Автопортрет», «Серце Данко», «Лелека», «Магнолія» та інші. Дворик відкритий для відвідування та екскурсій у теплий сезон (травень-вересень) у суботу та неділю.
Дім Сахновських
У 1986 році рішенням київської влади Музею Ханенків було передано будинок по вул. Терещенківській, 17, який до 1918 року належав родині Сахновських, близьких родичів Ханенків. Дім було побудовано 1878 року Аделаїдою Сулимовською за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Триповерховий з вулиці, дім мав 5 поверхів з двору. Будинок від початку був задуманий як прибутковий – призначений для здачі квартир в оренду. Чоловий фасад дому оформлено в стилі еклектики з елементами неоренесансу. Зокрема неоренесансні мотиви відчутні у круглих медальйонах з витонченими скульптурними голівками, що оздоблюють вікна другого поверху, у колонках та пілястрах коринфського ордера в декорі вікон 2 та 3 поверхів. 1880 року в домі було вперше налагоджено телефонний зв’язок.
У 1986 році рішенням київської влади Музею Ханенків було передано будинок по вул. Терещенківській, 17, який до 1918 року належав родині Сахновських, близьких родичів Ханенків. Дім було побудовано 1878 року Аделаїдою Сулимовською за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Триповерховий з вулиці, дім мав 5 поверхів з двору. Будинок від початку був задуманий як прибутковий – призначений для здачі квартир в оренду. Чоловий фасад дому оформлено в стилі еклектики з елементами неоренесансу. Зокрема неоренесансні мотиви відчутні у круглих медальйонах з витонченими скульптурними голівками, що оздоблюють вікна другого поверху, у колонках та пілястрах коринфського ордера в декорі вікон 2 та 3 поверхів. 1880 року в домі було вперше налагоджено телефонний зв’язок.
Ганна Рудик